Івано-Франківське обласне управління

лісового та мисливського господарства

Адреса: вулиця Михайла Грушевського 31,
м. Івано-Франківськ,76018
Тел: 0342 55-22-59, тел/ф: 0342 55-20-54
office@ifforestry.gov.ua

 

Через кілька років його можна буде побачити не лише з висоти пташиного польоту, а й з космосу.

На Тлумаччині, в селі Олешів відбулася патріотично-екологічна акція з посадки молодих дерев. Повідомляє ПІК.

“Під час акції її учасники на ділянці 50 на 60 метрів висадили молоді саджанці дерев у формі малого герба України – тризуба. Колір листя цих дерев буде відрізнятися від кольору загального масиву лісу, тож через кілька років тризуб можна буде побачити не лише з висоти пташиного польоту, а й навіть з космосу”, – йдеться у повідомленні.

До акції приєдналися голова Тлумацької громади Ігор Петрук, депутат міської ради Роман Гинзель, працівники підприємства ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та переселенці, які зараз проживають в селі Олешів.

“Ця акція символізує єдність української нації, свідчить про те, що ми зараз єдині, як ніколи, та подолаємо московітського ворога, який посягає на нашу державу!”, – додають у міській раді.

На Тлумаччині висадили молоді дерева у формі тризуба (ФОТО)

278337637 361467916012166 7353826264566034549 n scaled

278573201 361467842678840 7121284146649325302 n scaled

 

Не тільки оберігає ліс, а й відновлює криївки УПА. Працівник Кутського лісгоспу Петро Пліхтяк кілька років поспіль знаходить та відбудовує схованки повстанців. Більше у сюжеті телебачення Галичина.

 

Вівторок, 05 квітня 2022 11:08

Трелювання лісу за допомогою коней

На Прикарпатті коней все частіше використовують для транспортування деревини. Більше у сюжеті телебачення Галичина.

 

 

Імітує "пісні". Прикарпатець Олексій Онутчак вміє "розмовляти" з оленями

Прикарпатець Олексій Онутчак – найкращий імітатор осіннього реву оленів. Такий титул чоловік отримав у 2021 році на міжнародному фестивалі «Мисливська ватра» на Львівщині. Олексій Онутчак вміє відтворювати всі чотири ролади оленя, які можна почути під час осіннього гону з 11 вересня до 14 жовтня, – повідомляють журналісти Суспільного.

За його словами, всю інформацію самець несе у своєму реві: відлякує іншого самця, оберігає гарем.

Давнє вміння гуцулів «вабити»

Олексій Онутчак – родом з Микуличина. Вміння вабити передавалося у його родині з покоління в покоління.

«З діда-прадіда всі вміли вабити. Це – просто унікальний такий пласт гуцульської культури. Австро-угорські можновладці приїжджали у Карпати, і гуцул міг прикликати, привабити того оленя. То коштувало великих грошей, за які можна було прогодувати свою родину», – каже Олексій Онутчак.

Хлопчиком він бачив, як батько вабить оленів. Тоді чув й історію про свого предка Дмитра, який міг осідлати оленя. Завдяки своєму таланту він познайомився з Францом Йосифом I.

«Пращур Дмитро зумів привчити оленя з дуже красивими трофейними рогами. І він примудрився 27 вересня, у розпал гону, на тому олені із сідлами, зі збруєю, в гуцульській одежі їхати до церкви. Десь у 1880 роках Франц Йосиф I їхав з кавалерією і побачив, що біля церкви олень реве. Його дуже заінтригувало, хто ж зумів осідлати оленя», – розповідає Олексій Онутчак.

Того оленя пращур Дмитро подарував Францу Йосифу I у звіринець у Відні.

Імітує "пісні". Прикарпатець Олексій Онутчак вміє "розмовляти" з оленями

Були й інші предки, зокрема дідусь батька, який отримав лісівничу освіту та був січовим стрільцем. Його теж звали Дмитро.

Почав вабити оленів ще школярем

Олексій Онутчак захопився цією справою, пробував ще змалку виготовити спеціальний інструмент – вабу.

«Після 11 вересня тато виходив з вабою на балкон. Попереду – гори, ліс. І мене це дуже інтригувало. З третього класу почав майструвати собі ваби з пластмаси, з паперу. Брав батьків журнал «Охота и охотничье хозяйство», скручував, перемотував ізострічкою. Мене сварили, бо тато ще не прочитав. Пробував вабити, вабити й мені це вдавалося», – пригадує чоловік.

Олексій так захопився справою, що відпрошувався з уроків та йшов до вольєрів з оленями, щоб «поговорити» з ними.

Згодом Олексій Онутчак закінчив лісовий технікум, служив в армії, а тоді вступив в інститут у місті Балашиха (Росія – ред.). Це був один із двох вишів в СРСР, де здобували освіту біолога-мисливствознавця. Зараз чоловік працює у Коломийському лісовому господарстві.

Імітує "пісні". Прикарпатець Олексій Онутчак вміє "розмовляти" з оленями

Ваба з рогу буйвола. 

Олексій має вабу з рогу буйвола, яку власноруч обробив. З його слів, ваби виготовляють з мушлі, зі стебла борщівника. Є – з червоного дерева з електронними мембранами.

Тонкощі ваблення

Зі слів мисливствознавця, гін в оленів триває між трьома релігійними святами. Починається з 11 вересня на Усікновення голови Івана Хрестителя, потім на Воздвиження Хреста Господнього 27 вересня та закінчується на Покрови 14 жовтня. Самець дуже активний, коли осінь холодна. Наприклад, у 2021 році була тепліша осінь, тому гін у Карпатах закінчився 9 жовтня.

«Пісні» оленів у цей час називають роладами. Розрізняють чотири типи ролад: заявну, пошук самки, самець у гаремі та кінцевий – погрожувальний зарев, коли він лякає інших самців, щоб не наближалися до його гарему.

«У заявній частині ролади – жодної агресії, жодної стурбованості. Пошукова – вже трішки агресивна інтонація. І третя частина – самець у гаремі. Тобто реве він тоді, коли знайшов гарем, переміг суперника і вже парується. Четверта частина ролади, коли олень робить зарев відлякувальний – він тут домінує, відганяє інших биків. Також попереджає не наближатися до гарему», – розповідає Олексій Онутчак.

Імітує "пісні". Прикарпатець Олексій Онутчак вміє "розмовляти" з оленями

Під час четвертої частини ролади відбуваються бої між оленями. Часто вони закінчуються загибеллю одного із самців, каже науковець. Бувають випадки, коли тварини заплітаються рогами й гинуть від голоду.

Для того, щоб вабити оленя, потрібно з весни вистежити дві-три самки – приблизно зі стількох складається «гарем». Олені – полігамні, тож можуть мати й до десяти самок.

«Вистежив дві-три самки, отже гарем сформований. І вислуховувати. Обов'язково заявною роладою обізветься самець. Один або декілька, і вже тоді – вабити», – каже мисливствознавець.

Якось місячної ночі Олексій Онутчак знімав на відео дуель двох оленів та вабив їх. Тоді один самець сприйняв його за суперника та викликав на двобій.

«Чую, два бики вже б’ються, чую стукіт рогів. Я камеру налаштував на тринозі й хочу витягнути їх на місячну ніч. І починаю вабити оленів так глухо у землю… Вони не реагують на мене. Був молоденький самець, третій, який вирішив, що я – саме той самець, якого він віджене, налякає. І так той молодий олень розбив мені камеру», – Олексій Онутчак.

Чоловік бував у різних країнах: у Норвегії, Австрії, Румунії, Польщі, Чехії, Словаччині. Всюди Олексій Онутчак досліджував та вабив різні види оленів. Каже, гірського оленя важче вабити, ніж рівнинного чи того, який живе у вольєрі.

«Найскладніше ваблення – це у нас. Чому? Європейські країни, їхні мисливські господарства дуже залучені в реінтродукцію цього виду. Поведінка оленів у вольєрах трохи не така. Трішки зарев – і самець відзивається. Практично в Карпатах не було реінтродукції ні за часів Речі Посполитої, ні за Радянського Союзу, ні при Україні. Тут він такий один – вільний. І його дуже важко вабити», – каже Олексій Онутчак.

Ваблення допомагає мисливствознавцю вести облік тварин, дізнаватися про вік тварин та якість відтворення виду.

«Дуже продуктивні самці – середньовікові. Тоді всі самки будуть запліднені в угрупованні. Необхідно вилучати з угруповання старих биків. До старості їхні роги стають, як списи. Участі у відтворенні вони вже не беруть. Крім, як вбити чи поранити продуктивного самця – вони нічого не можуть. Тому їх треба відстрілювати», – каже Олексій Онутчак.

У Карпатах – приблизно три десятки умільців

Чоловік намагається передати своє вміння молодим колегам.

«Особисто я не можу так запевнити, що я вмію, можу «говорити» з оленями. Це треба вчитися, вчитися й одного життя – замало», – каже Олексій Онутчак.

На Івано-Франківщині ще є Михайло Томашевський, який професійно імітує рев оленя благородного, розповідає мисливствознавець.

З його слів, у Карпатах є приблизно три десятки умільців, які вміють імітувати осінній рев оленя. Вони живуть на території чотирьох областей: Чернівецької, Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської.

 

На Прикарпатті тризуби викладають з білого камню та "вирощують" з цікавих дерев і кущів.

30 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Державний Герб України. Журналістка ПІК зібрала цікаві історії про незвичні втілення українського символу на Івано-Франківщині.

Тризуб Атанасія видно з космосу

273766970 1139371633541094 7631708355902900088 n scaled

У селі Остриня на Тлумаччині є найбільший кам’яний тризуб України. Його можна побачити на світлинах космічних супутників. Державний герб викладений із білого мергелю (камінь з вапняку та глини, який використовують для виробництва цементу). Він височіє на одному з сільських узгір’їв. Державний герб заввишки 19, завширшки 13 метрів, а висота центральної частини аж 25 метрів. Під тризубом з цього ж каміння викладено рік –1992 та слово «воля».

«Останні елементи викладено невипадково, бо саме влітку 1992-го тризуб виклав 70-річний Атанасій Козак, колишній вояк УПА, житель Острині, нині, на жаль покійний. Прикметно, що на місці, де зараз красується тризуб, колись тривали бої українських повстанців. Чоловік, викладаючи з каменю герб, хотів вшанувати першу річницю проголошення незалежності України та пам’ять загиблих побратимів», – розповідає краєзнавиця Марія Гуменюк з Тлумача.

Кілька тижнів Атанасій Козак у двох господарських сумках носив з річки каміння. Тоді ветерана УПА не всі розуміли. Дехто відверто насміхався, дехто казав, що він гору псує, і не буде де… худобу випасати. Але Атанасій на те не заважав, і поволі переносив вручну аж дві тонни мергелю. За один раз чоловік набирав в сумки по 12-15 кілограм каменю та йшов 800 метрів вгору і стільки ж угору.

Аби викладене на горі каміння не розсипалося та не зміщувалося, Атанасій Козак прокопав довкола неглибокі рівчаки. А по контуру герба висадив смерічки і туї. Зараз остринський тризуб, викладений ветераном УПА, видно навіть на світлинах із космічних супутників. Двічі на рік місцеві школярі-старшокласники косять біля тризуба траву, доносять на великий український герб нове каміння, яке білять вапном, аби його було здалеку добре видно.

Тризуб як подяка за життя сина

273876096 1187509018448534 4594460776619465616 n scaled

“Ще один великий кам’яний тризуб теж красується на Тлумаччині, у в селі Олешів. Його виклав місцевий житель Ярослав Клід, батько вояка ООС (АТО). Син Ярослава, Володимир – професійний військовий, побував у Афганістані, Югославії, Іраку, Лівані. А у 2015 році, вже будучи пенсіонером, Клід-молодший поїхав на схід захищати України. Батько, виряджаючи сина, пообіцяв, коли той вернеться живим і здоровим, зробити щось особливе для села та на подяку Богові», – розповідає Людмила Шпук, завідувачка олешівським клубом.

На щастя, син Ярослава повернувся, а батько з допомогою чотирьох друзів-односельців виклав з 3-х тонн каменю на околиці села герб України – 7 метрів заввишки та 13 метрів завширшки. Знак добре видно зі автошляху національного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль. Згодом ще один житель Олешева, Степан Бойчук, воїн-афганець, встановив біля тризуба 6-метровий хрест, який теж видно з дороги. За кілька метрів від хреста є капличка, біля якої часто відбуваються свята, концерти та релігійні відправи.

Тризуби від лісівників на честь і пам’ять про вояків

273941382 285958900292069 1801204164194150256 n scaled

«Ще два тризуби на Прикарпатті висадили лісівники. Один герб України є біля Делятина, в урочищі «Герасими-Дебриця». Він з 1200 молодих дерев: модрини і дугласії. Працівники Делятинського лісгоспу повинні були висаджувати дерева в рамках акції «Озеленення планети». Вирішили зробити це не звично, а у формі тризуба», – каже Ірина Бабій, речниця Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства.

273512746 626387355135573 5138296457864709858 n scaled

Для цього лісівники попередньо підготували площу, зробили спеціальну розмітку кілками. Біля кожного кілка посадили дерево. Першими садили дерева ветерани ООС (АТО): майстер лісу Василь Озорович та лісоруб Петро Буждиганчук. Згодом до них долучилися представники місцевої влади, громадських організацій, освітяни.

Види дерев для “вирощування тризуба” вибрали не випадково, бо модрина і дугласія швидко вкорінюються і ростуть. Тому через кілька років делятинський тризуб лісівників можна буде оглядати з висоти, як неймовірну окрасу краю, адже формат тризуба з модрини і дугласії 36 на 24 метриметри. Отже він буде значно більший за вищезгаданий тризуб Атанасія Козака з Острині.

273924199 1313699472472337 7680631022754437625 n

«Герб України з декоративного куща самшиту висадили в пам’ять про живих захисників і тих, які загинули за Україну в ООС (АТО) у квітні 2019 року і в селі Руда на Рогатинщині. Тризуб знаходиться біля адмінбудівлі Рогатинського лісгоспу. Уже кілька років кущі самшиту розростаються, як слава про наших мужніх захисників України»,– додає Ірина Бабій.

Є сподівання, що в нашій області буде ще чимало цікавих втілень наших державних історично вагомих і славних символів: герба та прапора, які символізують наші найсвітліші прагнення та творчу наснагу.

 

Від насінини до посадки у лісі - півтора року. У Шевченківському лісництві вдвічі скоротили час вирощування молодих саджанців. Старт майбутнім деревам дають не у відкритих розсадниках, а в теплицях. Насіння висівають у спеціальні контейнери. Для кожної породи - різна глибина і технологія посадки. Більше у сюжеті Каналу 402

 

Понеділок, 06 грудня 2021 14:43

Заготівля ялинок

 

Понад 23 тисячі ялинок планують заготовити лісокористувачі Прикарпатті до новорічно-різдвяних свят. Хвойні дерева заготовляють у лісгоспах, парках, агропідприємствах, заповідниках - на спеціальних плантаціях або ж під час формування і оздоровлення лісів. Таким чином, очищають від рослинності лінії електропередач, газо- та нафтопроводи, та використовують хвойні дерева з користю. Найбільше ялинок заготовлять у Ворохтянському, Кутському, Осмолодському та Солотвинському лісгоспах. Більше у сюжеті каналу 3 студія

 

Президентська програма «Зелена країна» набирає масштабів. На Прикарпатті до лісівників долучається молодь, екоактивісти і навіть приватні підприємства. Так, днями усі разом висадили понад 180 тисяч саджанців.

Коломийськими лісівниками взято зобов’язання до зими посадити 20 гектарів лісу на свіжих вирубках. Як зазначив головний лісничий Володимир Рошнівський цьогоріч буде висаджено приблизно 66 тисяч дерев.

До озеленення долучається чимало охочих. Головний лісничий Коломийського держлісгоспу Володимир Рошнівський зазначив, що цього разу допомагали представники однієї з торгівельних мереж. Так, у Великій Кам’янці висадили 180 тис. саджанців.

Саджатимуть дерева лісники і надалі. Територій, які потрібно заліснювати вистачає. Більше у сюжеті ТБ РАІ

В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася прес-конференція спільно з компанією “АТБ-Маркет” “Наша країна – зелена Україна” щодо створення молодих лісів на Прикарпатті.Для створення молодих лісів на Прикарпатті компанія “АТБ-Маркет” виділила 490 тисяч гривень. У суму закладено створення та догляд лісових культур на площі 30 гектарів.

Зокрема молоді ліси створено у Солотвинському, Кутському, Рогатинському, Гринявському, Коломийському лісгоспах та Івано-Франківському лісовому селекційно- насінневому центрі.

 Василь Павлюк очолив державне підприємство «Надвірнянське лісове господарство». Надвірнянський лісгосп за останні місяці покращив свої показники, вважають в обласному управлінні і сьогодні підприємство стоїть у трійці кращих в області.

За такий результат урочисто подякували т.в.о. директора Івану Кузюку, який надалі очолить посаду головного інженера Надвірнянського лісгоспу. Більше у сюжеті NadvirnaTV

 

 

На Прикарпатті лісівники впроваджують в життя програму Президента «Зелена країна». Долучилися до акції, вже втретє, працівники Коломийського держлісгоспу. Разом із учнями Сопівського шкільного лісництва та керівництвом Заболотівської територіальної громади вони висадили понад 2 тисячі дубів у Попельниках. До озелення краю долучились і коломийські кореспонденти ТРК РАІ

 

На Івано-Франківщині впродовж осені вже посадили 250 га лісу, залишилося ще 70 га.

Таке озеленення - це акція «Створюємо ліси разом» в рамках програми «Зелена країна».

Долучилися до висадки і фахівці Отинійського лісництва. Де та які дерева садять і скільки це коштує - дивіться у сюжеті НТК.

 

Субота, 06 листопада 2021 11:14

Озеленення Прикарпаття

320 га територій планують заліснити цієї осені лісогосподарські підприємства Івано-Франківщини. Скільки дерев уже висадили? У яких місцевостях буде рости молодий ліс? Чи продовжиться процес озеленення в умовах карантинних обмежень? Про це розмовляли журналісти Суспільного із начальником відділу лісового господарства обласного управління лісового і мисливського господарства Ігорем Гуменюком і координаторкою екопроєкту "Озеленення України. Озеленення планети" в Івано-Франківській області Лесею Аронець.

 

На Івано-Франківщині в селі Дуба Дубівської територіальної громади місцеві діти посадили понад 50 дерев. Висадку провели в межах екологічної акції "Висадження дерев мільйоном людей за одну добу" екоініціативи Greening of the Planet.

Більше у сюжеті Суспільного

Середа, 27 жовтня 2021 10:28

Зелена країна

Мільйони дерев мають висадити в Україні до кінця цього року. У квітні стартувала глобальна екологічна акція з озеленення планети. Лише за 1 день у 100 країнах світу висадили 1 мільйон дерев. Тим часом, на Прикарпатті реалізовують проект «Створюємо ліс разом» в рамках президентської програми «Зелена країна». Лісівники кажуть, садити дерева для них - справа щоденна. Більше у сюжеті ТРК «3-студія»

 

Прикарпатські спортсмени висадили гектар дерев у рамках екопроєкту “Олімпійська спадщина”. Для озеленення обрали Надвірнянський район. Долучився до акції й президент Національного олімпійського комітету України, Олімпійський чемпіон Сергій Бубка.

Дерева висаджували у Надвірнянському районі. Ділянка площею один гектар потребувала заліснення. І нині збагатилась на понад 4 000 дерев.

За висадкою уважно спостерігали лісники. Директор управління лісового й мисливського господарства в області Олег Ярошик розповідає, нині висадили 5 культур, які символізують 5 олімпійських кілець.

Ця акція стала початком програми «Зелена країна», у рамках якої планують висадити мільярд дерев упродовж найближчих 10 років. Більше у сюжеті ТБ РАІ

 

Понеділок, 13 вересня 2021 07:07

Заліснення на Прикарпатті

 

Держлісгоспи на Прикарпатті ідентифікували 800 га нелісових ділянок, які не використовують за призначенням. В обласному управлінні планують висаджувати ліс на таких ділянках. Як відбуватиметься заліснення розповідає виконувач обов’язків начальника управління Олег Ярошик. Також у передачі — коментар голови правління Асоціації голів ОТГ, керівника Печеніжинської територіальної громади Ігоря Довірака.

Більше на Суспільному

 

Визначали найкращих у професії серед 15 представників лісових господарств Івано-Франківської області.

Лісоруби Прикарпаття показали “майстер-клас”. 6 серпня на території Озернянського лісництва, що поблизу селища Ворохта, відбулися XXIII обласні змагання вальників лісу.

Визначали найкращого у професії серед 15 представників лісових господарств області. Переможців назвемо в кінці розповіді. А зараз про те, які вміння треба показати, аби стати найкращим лісорубом? Дізнавалася журналістка ПІК. 

Новини

Корисні посилання

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg