Івано-Франківське обласне управління

лісового та мисливського господарства

Адреса: вулиця Михайла Грушевського 31,
м. Івано-Франківськ,76018
Тел: 0342 55-22-59, тел/ф: 0342 55-20-54
office@ifforestry.gov.ua

П'ятниця, 25 грудня 2020 11:42

Потрібен імпульс до руху в правильному напрямку, - Голова Держлісагентства про підсумки зробленого, поточні справи і плани на майбутнє

куз

– Василю Степановичу, з опублікованої пресслужбою інформації про підсумки роботи Держлісагентства за час Вашої роботи на посаді Голови бачимо чимало нормативних документів прийнятих чи таких, що перебувають на шляху до прийняття, там же наведено деякі цифри, які свідчать про певний ріст підприємств галузі… Які справи чи події останніх трьох місяців Ви б віднесли до найважливіших?

– Значна кількість нормативно-правових документів, що були розроблені останнім часом, не була моєю стратегічною лінією. Це поточна робота, над якою працював колектив центрального апарату незалежно від того, хто тут на посаді керівника. Є речі, які плануються наперед, узгоджуються… Можливо, просто співпало, що велика кількість узгоджувалася в третьому кварталі.

Подією номер один за останні кілька місяців я б назвав пожежі на значних площах, яких Україна в історичному минулому не пам’ятає. Липнева пожежа на Луганщині, площею 10 тис. га, на Харківщині і на Луганщині (початок вересня) приблизно по 2 тис. га, і найтрагічніша пожежа площею 22 тис. га на Луганщині в кінці вересня – на початку жовтня… Масштаби цієї останньої пожежі взагалі вражають. Я бачив людей, які втратили житло, бачив горе на їхніх обличчях… Під час виконання своїх обов’язків – гасіння пожежі – загинув працівник нашої лісової охорони. Тут відзначу активність працівників галузі у підтримці родини загиблого – спільними зусиллями були зібрані чималі кошти і передані сім’ї, де залишилася мала дитина. Це, окрім державної допомоги, гарантованої цій сім’ї, як і іншим постраждалим від стихії.

– У ті дні з’явилася Урядова постанова – розробити проєкт Стратегії підвищення пожежної безпеки в лісах України…

– Треба віддати належне Прем’єрміністру Денису Шмигалю за швидку реакцію на події. Рішення про розробку такої Стратегії було прийнято під час польоту на Схід, ще до прибуття Прем’єра в Сєверодонецьк. Вже на зворотному шляху в літаку ми обговорювали, які питання може вирішити ця програма. Тоді я зауважив, що, окрім захисту лісів від пожеж чи посилення протипожежної безпеки в лісах, важливо отримати проєкт на найближчі 15–20 років з відновлення екосистем, які постраждали внаслідок пожеж. Розробку цієї державної програми можна вважати однією з найтерміновіших у країні. За тиждень програма, яка передбачає посилення захисту лісів від пожеж, була зверстана. Передчасно, поки програма не затверджена, озвучувати фінансові показники, хоча вони там дуже суттєві. На першому етапі ми повинні завершити встановлення систем раннього виявлення в підприємствах, клас пожежної небезпеки яких високий. З практики бачимо, що застосування таких систем у комплексі дозволяє гасити пожежі в зародку, не допускати їх поширення і, відтак, катастрофічних наслідків. На другому етапі, в першу чергу, малоресурсні підприємства, де висока пожежна небезпека, повинні бути оснащені невеликими, але мобільними, модулями. Такі модулі достатньо ефективні – їх швидко можна доставити у важкодоступні місця. На третьому етапі ми передбачили заміну старого парку спецмашин, які часто мають вік 40 і більше років.

За 100 днів ріст середньої зарплати становить 7,3%.

Дохід від реалізації продукції становить 3,1 млрд грн.

На 400 мільйонів гривень виросли обсяги продажу необробленої деревини на електронних аукціонах”.

Програма – в процесі погоджень, можливо, буде дороб­лятися, адже сума коштів, які держава зможе спрямувати на покращення протипожежного стану в лісах, чимала.

– На обговорення громадськості Міндовкілля винесло важливий для галузі документ – проєкт Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Це якраз те, чого чекають лісівники?

– Інше питання, яке в центрі уваги із серпня цього року, – це розробка Стратегії розвитку лісової галузі. Ініціатором розробки згаданого документа виступило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Для розробки стратегії був сформований потужний колектив експертів. Щоправда, на моє особисте переконання, кількість людей, які розуміють, знають галузь, є визнаними вченими – була недостатньою. Із загального числа – лише десь третина тих, хто працює в галузі. Не вдаючись до оцінки якості залучених експертів, зауважу, що паритетності не було забезпечено. Стратегія вийшла занадто громіздкою, а в окремих моментах занадто заангажованою, тенденційною. Достатньо сказати, що Міндовкілля бачить розвиток лісогосподарської галузі в складі єдиного вертикально інтегрованого холдингу, що, на мій погляд, є абсолютно неприйнятним у нинішніх економічних і політичних умовах на території великої європейської країни, якою є Україна. Об’єднання всіх підприємств, чисельністю понад 300, в єдину вертикально інтегровану компанію не доцільне. Така модель розвитку, можливо, має сенс у невеликих країнах як Словаччина, Латвія, що за розмірами не більші однієї нашої області. Крім того, слід мати на увазі, що Стратегія визначає модель реформування лісового господарства зорієнтовану на централізацію. І це в той час, коли держава проводить політику децентралізації! Тому фахівцями лісової галузі запропоновано альтернативну (щодо пропонованої міністерством) концепцію. Ця концепція напрацьовувалася в Держлісагентстві впродовж майже 15-ти років і потребувала лише завершального доопрацювання.

Свідомий того, що реформування таких чутливих галузей, як лісове господарство, повинно бути дуже і дуже зваженим. Тому, за основу були взяті напрацювання, визначені концепцією розвитку галузі, затвердженою Кабінетом Міністрів ще у 2006 році. У 2010 році Урядовим розпорядженням був визначений перелік лісових господарств у кожній з адміністративних областей України, де запроваджувався польський досвід реформування галузі. Саме польська модель була після тривалих консультацій і обміну досвідом обрана як найбільш придатна для умов нашої країни. Це приклад найуспішнішого реформування лісової галузі в одній з постсоціалістичних країн.

Важливо для нас й те, що десятилітній досвід реформування окремих підприємств дав обнадійливий результат. Одне з таких знаходиться під Києвом у Вищій Дубечні. Підприємство, яке розташоване поблизу великого міста в непростих умовах лісорослинного районування, демонструє ефективне ведення лісового господарства. Заробітна плата в цьому підприємстві – понад 29 тис. грн, тож людям нема необхідності шукати роботу в столиці, бо вона є на місці.

Інший приклад. На державному підприємстві «Славутське лісове господарство», Хмельниччина, зарплати дещо нижчі, але сьогодні це теж достатньо ефективне лісове господарство з лісорозсадницьким комплексом із сучасними технологіями вирощування садивного матеріалу.

Ми переконалися, що обрано вірний шлях і його потрібно вести до завершення. На платформі Товариства лісівників України колективом фахівців сформульовано ідею, яка виглядає сьогодні перспективною. Вона презентована Товариством лісівників на виставці Лісдеревмаш–2020, заслухана і підтримана колегією Держлісагентства… Це ще не довершений документ, але важливо, що він передбачає саме реформування господарської діяльності і реалізацію державної політики. Ми бачимо суспільну необхідність розподілу цієї діяльності. Також передбачаємо цією концепцією реформування державної лісової охорони, адже маємо близько 17 тисяч працівників державної лісової охорони – неймовірно велика кількість, але ні статусом, ні можливостями вони не відповідають своїй назві.

Державна охорона не повин­на бути такою чисельною, але має бути добре вмотивованою, підготовленою, екіпірованою і соціально захищеною, щоб виконувати покладені на неї функції.

За власні кошти 12-ти державних лісогосподарських підприємств придбано 73 одиниці техніки”.

Але будь-яка реформа передбачає комплекс змін, серед яких і зміна оподаткування. Замість подвоєного податку ми пропонуємо перейти до єдиного податку, без рентної плати, яка по суті є ресурсною платою. А ще ж є податок за землю. Не платять же аграрії податок за землю, а потім ще й за пшеницю. Тому, вважаємо, доцільно прив’язати податок до землі, який буде враховувати землі лісогосподарського призначення, що використовуються в експлуатаційних цілях, напевно, треба виключати землі природно-заповідного фонду тощо.

– Від лісгоспів можна почути, як складно продати деревину, нема попиту, переробники скаржаться на завищені ціни і незручність процедури торгів. Що не так на цьому ринку?

– Останнім часом на ринку почала зростати ціна на певний сегмент деревини – в першу чергу, ділової деревини соснової. В країні відчувається дефіцит. Загальний річний ресурс ділової деревини десь у межах 2,5 млн куб. м. Це ніби й немало з 15 млн куб. м загальної кількості деревини на ринку. Але лише одна компанія УХЛК у Коростені здатна переробляти ділової деревини 1,2 млн куб. м у рік – майже половину того, що може запропонувати ринок. Задумаймося, чи можна направити половину ресурсу з усієї країни тільки в одну компанію? Але до деревопереробної справи сьогодні залучаються чималі інвестиції, є конкуренція і коли трохи оживився ринок деревини, стали підвищувати ціни.

Візьмімо інший бік медалі, де ціни, я вважаю, є несправедливими, економічно невідповідними. Ми продаємо дров’яну деревину промислового призначення (використовується в плитному виробництві і не тільки там) по ціні не більше 300 грн з податком на додану вартість. Це 10 доларів. Такої ціни за кубометр деревини ніде в Європі немає. І давно не було в Україні. Тут теж є перекіс, але про нього не говорять. Конкуренція теж не завжди буває чесною. Є маніпулювання гравців на ринку, на який ми мало впливаємо. Бо, подавши ресурс на торгівельний майданчик, залишаємося спостерігачами: що відбудеться? Коли в першій половині року була криза споживання і ціни менше тисячі гривень за кубометр, тоді теж про це всі мовчали – вважали, що це добре. На превеликий жаль, певні зловживання допускаються і з боку лісогосподарських підприємств. Ми намагаємося на це впливати. Очікуємо змін із запровадженням закону про ринок деревини, який вже повторно внесений до Верховної Ради.

В останні кілька днів Держліс­агентством запроваджені редукційні аукціони, які показали, що мають право на життя і можуть вирішувати проблеми споживачів – коли ціну не розганяють, а покупці виставляють певну середньоринкову ціну. Наші підприємства відгукуються на цю ціну. А найважливіше, що це вписується в законний механізм продажу деревини.

– На початку року, нарешті, розпочалося фінансування лісогосподарських підприємств Півдня і Сходу з спеціально передбаченого для цього фонду. Отже, проблема вирішена, фонд буде поповнюватися регулярно?

– На щастя, він працює. Це 60-та програма, яка забезпечує фінансування підприємств Півдня і Сходу. Розмір фонду – 254 мільйони гривень, але, на жаль, для мінімального існування підприємств треба разів у два більше. Розумію, що в непростий для країни час подібні питання вирішуються складно. Давайте дочекаємося Бюджету на наступний рік, який у першому читанні розглядатиметься днями.

Проблему фінансування на найближчий час мала б вирішувати інша програма – програма розвитку лісової галузі, розробка якої завершується нами. Програма 10-річна, але дуже багато залежатиме від того, чи буде прийнята наша концепція взагалі. Якщо концепція комплексної реформи буде прийнята, програма вичерпає себе. А поки вона потрібна.

– Ця програма залежить від того, чи буде прийнята Стратегія розвитку лісової галузі до 2035-го року?

– До Стратегії це не стосується. Програма і наша концепція – взаємопов’язані речі. Реформа має розпочатися з 2022 року, але до цього слід змінити законодавчу базу, сформувати структуру (об’єднання на рівні областей). Я не занадто великий оптиміст, аби бути впевненим, що шлях цей вдасться пройти, але і альтернативи немає. З реформами ми запізнилися років на п’ять. Методично вбиваючи галузь, ми з кожним роком одержуємо все гірші й гірші результати, які складно виправляти.

Програма – це ініціатива Уряду, тому сподіваюся, буде ним підтримана.

Розглядаємо й інші цікаві для нас варіанти отримати фінансову підтримку. Наприклад, є пропозиція співпраці від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у відновленні лісів Луганщини.

– Кадрові призначення завжди в полі зору громадськості, але часто викликають нарікання. Якими принципами керуєтесь при підборі керівників?

– Назву цифри, якими на час мого призначення був неприємно здивований: майже 150 вакансій в різних регіонах, деякі не заповнювалися по кілька років. Зараз призначено вже близько 70-ти керівників різних рівнів.

Мене інколи запитують, чи допускаю я кадрові помилки? Помилки не виключені. Але що краще: помилитися в одному-двох чи не дати працювати п’ятдесятьом.

Немає такого сканера, який би показав переваги й недоліки людини. Для цього є спецперевірка, яка має знімати багато сумнівів при призначенні.

– Мисливське господарство супутнє лісовому. Чи може воно стати ділом, що приносить дохід підприємствам і державі, бути рентабельним?

До бюджетів усіх рівнів сплачено 1 млрд 249 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів та 327 млн грн єдиного соціального внеску, що разом становить 1,6 млрд гривень.

Податковий борг підприємств перед бюджетом за липень-вересень скоротився на 41 млн грн або на 64%. Також на 3,3 млн грн або на 55% скоротилася заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску”.

– Принцип ведення мисливського господарства, який практикується в Україні, вважаю, себе вичерпав. Мисливців у нас величезна кількість. Лише на Дніпропетровщині, де довелося побувати нещодавно, 33 тисячі мисливців. Але чому мисливство не може у нас бути прибутковою галуззю, як на Заході? Мисливство – це задоволення, або ще кажуть: дороге задоволення. Тобто мисливство вимагає значних інвестицій. Серйозні інвестиції можуть собі дозволити заможні люди. Моя позиція (особиста) може комусь не подобатися, але вона така: мисливство повинно вестися колективами чисельністю кілька десятків чоловік, які орендують мисливські угіддя, інвестують достатньо великі кошти і мають результат. Мав можливість бути в польському мисливському товаристві, де вступний внесок 10 тисяч євро, щорічний внесок – 2000 євро. Так, вони господарюють: кабанів, оленину відправляють до Франції і ще декуди, додатково на цьому заробляючи.

– Ставлення до лісівників, їхньої роботи напряму залежить від того, які думки циркулюють в інформаційному просторі (інтернет, телебачення, преса). Чи достатньо галузь розповідає про свою роботу, досягнення, ну, і проблеми теж?

– Явно не достатньо. Слід займатися і цією роботою, рано чи пізно ми змушені будемо це робити. Мають бути цільові напрямки подання інформаційного матеріалу в залежності від аудиторії. Для дітей в першому класі – це один рівень і один напрямок, для десятикласників – інший, для студентів – ще інший, для активної частини суспільства також інакше, і навіть для людей літніх треба думати як подати. Але подача має бути цікавою, бо, на жаль, наші опоненти вміло використовують засоби масової інформації. Тому треба комунікувати керівникам усіх рівнів, а не лише прессекретарям. Тільки шляхом відкритої, відвертої розмови людей можна переконати. Але і свою роботу треба робити так, щоб не було за неї соромно.

– За цих умовних 100 днів на посаді Ви, мабуть, почули на свою адресу і похвалу, і критику. Який баланс?

– Похвали не чекаю, якоїсь цінності в ній не бачу. Журять більше, кажуть, мало робиться для викорінення корупції… Розумію, що у суспільства можуть бути завищені вимоги до людини, яка приходить на високу посаду, ніби вона приходить з чарівною паличкою. Тут палички замало, тут потрібна велика палиця, але і вона не завжди допомагає.

Важливо мені було зробити інші важливі речі, і я їх зробив, починаючи з поїздки на Луганщину. На власні очі хотів переконатися, чи насправді все так погано, як пишуть, чи щось добре залишилося. Тепер можу стверджувати: лишився людський потенціал, лишився ліс… На щастя, є люди, готові працювати у лісі. І це найважливіше.

Щодо планів. Я прагматик. Оцінку роблю на підставі аналізу. В мене є мрія, щоб ця країна колись відчула себе європейською країною і тоді буде в усіх галузях добре. Але для цього слід зробити крок, який дасть поштовх, імпульс до руху в потрібному напрямку… думаю, це для початку вдалося.

Запитував і записав

Іван КУГНО, “Лісовий і мисливський журнал”

Новини

Корисні посилання

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg