Івано-Франківське обласне управління

лісового та мисливського господарства

Адреса: вулиця Михайла Грушевського 31,
м. Івано-Франківськ,76018
Тел: 0342 55-22-59, тел/ф: 0342 55-20-54
office@ifforestry.gov.ua

Неділя, 13 грудня 2020 13:41

Побільше мертвої деревини

мд

У чому ризики пропозиції Міндовкілля?

У лісі має бути чисто й прибрано, як удома? З одного боку – так, бо недоглянуті насадження можуть бути джерелом небезпеки: чи то місцем розведення шкідників, чи ж пожежонебезпечною локацією. З іншого боку – ідеально доглянутий ліс без сухостою, опалого листя, трухлявих пеньків та напівгнилих колод втрачає частину своїх функцій, приміром, перестає бути місцем проживання певних живих організмів. Як і в повсякденному житті, у лісі має бути баланс.

Для цього Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів пропонує змінити підходи до використання мертвої деревини у лісах. Так, у рамках національної інвентаризації лісів будуть пораховані її обсяги. Опираючись на результати, Міндовкілля буде запроваджувати заходи, які сприятимуть обґрунтованому збільшенню обсягів мертвої деревини, повідомляє сайт відомства.

Скільки нині у наших лісах мертвої деревини – точно невідомо. У дослідженні Європейської агенції довкілля ідеться, що недоторканні українські ліси зберегли на своїх територіях у 10–20 разів більші обсяги мертвої деревини, ніж ліси, у яких постійно ведеться господарська діяльність. Станом на 2010 рік, середній обсяг мертвої деревини в українських лісах становив 27 куб. м на гектар.

«Зараз усіма зацікавленими органами погоджується порядок національної інвентаризації лісів, який буде затверджено постановою Кабінету Міністрів. Цей проєкт уже погоджений Міндовкіллям, ми розіслали його у відповідні зацікавлені органи, – пояснив начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Будзінський. – У цьому порядку інвентаризації лісів передбачено збір цілої низки показників, умовно кажучи, необхідних для опису всього лісового фонду України. Серед цих показників є показник обсягів мертвої деревини. Тобто цей показник справді буде оцінюватися».

Навіщо лісам трухляві пеньки?

У Міндовкіллі наголошують, що досі в Україні через застарілі підходи до управління лісами діє правило, коли заради «належного санітарного стану в лісах» мертву деревину – знищують. У країнах ЄС навпаки ж давно існують програми, направлені на збільшення кількості мертвої деревини. Для чого? Є кілька причин.

По-перше, це допомагає у боротьбі зі змінами клімату. «Під час життя в деревині зв’язується і накопичується вуглець, сполуки якого викликають глобальне потепління. У середньому загальна кількість вуглецю, накопиченого на одному гектарі лісу, становить близько 150 тонн. Після загибелі дерева, у процесі його розкладу, вуглець повільно відкладається в ґрунті», – ідеться на сайті Міндовкілля.

Другий чинник – порятунок від посухи. Маючи губчасту структуру, мертва деревина під час опадів стає своєрідним резервуаром для води. «Мертва деревина – це завжди джерело води, як правило, ліс із такою деревиною більш вологий, і в умовах зміни клімату дерева будуть почувати себе краще», – коментує експерт із лісового напрямку «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник.

Третій чинник, чому варто зберігати мертву деревину, це природне лісовідновлення. «Коли дерево росте, воно накопичує в собі необхідні для росту речовини та мікроелементи, той же натрій, фосфор, кальцій, природою так задумано, що коли дерево помирає, ця мертва деревина буде рік за роком віддавати всі ці необхідні для росту речовини у землю, щоб їх могли використати нові дерева. Якщо їх забрати, ми сприяємо збідненню ґрунту», – зауважує Єгор Гриник.

І наостанок – мертва деревина стає прихистком для тварин, вона є субстратом для багатьох видів рослин. Приміром, від наявності у лісі мертвої деревини залежить популяція жука-оленя, найбільшого жука Європи, який занесений не лише до Червоної книги, а й перебуває під охороною Бернської конвенції.

«Жук-олень живе буквально одне літо, до цього його личинка багато років розвивається у трухлих пеньках чи рештках деревини, що починає гнити, – пояснює наш співрозмовник. – Якщо ми цю деревину забираємо, відповідно жуків-оленів не буде. Загалом якщо уявити ліс, який ніхто ніколи не чіпав, дерева, які там ростуть, і дерева, які починають розпадатися, то це цілий цикл процесів. Якщо ми забираємо мертву деревину, то фактично забираємо частину цього циклу».

Дискусійні бар’єри

Незважаючи на екологічні переваги від наявності мертвої деревини у лісі, існує кілька невирішених питань, які можуть стати каменем спотикання у намірах уряду щодо нарощування її обсягів. Серед лісівників поширена думка, що мертва деревина є середовищем розмноження багатьох видів шкідників лісу, зокрема, короїдів. Кілька років тому нашестя короїдів в українських лісах було топ-темою для дискусії науковців, Держлісагентства та лісгоспів. Вчасно неприбрані хворі дерева (через ту ж процедуру ОВД) вважалися загрозою для здорових насаджень. Такі ж думки екстраполювалися на мертву деревину.

Інше питання – неприбрані мертві дерева можуть бути перепоною для гасіння пожежі або ж стимулом для її подальшого поширення. Пригадується історія від експертів «Харківлісозахисту», які проводили лісопатологічні обстеження лісів на Луганщині після жовтневих пожеж. Одне із тамтешніх заповідних урочищ вигоріло вщент якраз через захаращеність та неможливість дістатися туди пожежній техніці.

Про ці ризики зазначив й Ігор Будзінський. На його думку, нарощування обсягів мертвої деревини, як пропонує Міндовкілля, не зовсім правильний підхід. «Ті обсяги, які є в Україні, цілком достатні для збереження біорізноманіття, а якщо будемо нарощувати ці обсяги, це призведе до втрати деревини у першу чергу, бо виходить, що ми ведемо господарство для того, щоб збільшити обсяг мертвої деревини. Звучить абсурдно, – каже він. – Якщо збільшувати обсяги, це призведе до декількох чинників – мертва деревина буде не акумулювати вуглець, а в процесі гниття його виділяти ще у більшій кількості. По-друге, це буде накопичувати горючий матеріал у лісі, особливо це актуально для східних та південних регіонів України, де ця деревина не буде перегнивати так, як у Карпатах, а вона буде просто акумулюватися, що може призвести до виникнення великих пожеж. Яскравим прикладом були пожежі в Австралії, де теж екологічне лобі країни протиснуло через законодавство заборону такого заходу як випалювання мертвої деревини. Ліси накопичили достатньо велику кількість цього горючого матеріалу, через що виникли лісові пожежі, де згоріло близько 10 млн га».

Як зауважує Єгор Гриник, однозначних висновків робити не можна, бо все залежить від конкретних умов та місця. На його думку, українцям ще бракує розуміння, навіщо лісам мертва деревина. «А в багатьох випадках це питання компромісу, мають бути наукові дослідження та моделювання, щоб був баланс і для дотримання пожежної безпеки, і для збереження лісової екосистеми», – резюмує експерт.

У будь-якому разі можна вітати наміри Міндовкілля, бодай, порахувати, а скільки ж у наших лісах мертвої деревини. Для країн Європи, на які ми часто рівняємося, це загальновизнаний тренд. А далі мають бути виважені і схвалені лісовим сектором, у першу чергу, плани дій.

Інна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство

Новини

Корисні посилання

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg