Івано-Франківське обласне управління

лісового та мисливського господарства

Адреса: вулиця Михайла Грушевського 31,
м. Івано-Франківськ,76018
Тел: 0342 55-22-59, тел/ф: 0342 55-20-54
office@ifforestry.gov.ua

Четвер, 21 січня 2021 06:30

Хто паростки ростить кедрові

Хто паростки 1

У ДП«Осмолодське лісове господарство» повертають у високогір’я Карпат унікальний післяльодовиковий релікт.

Це красиве дерево з густою кроною сягає заввишки 3-х десятків метрів, за діаметром – 60–70 см. Доживає до 400–500, а нерідко й до тисячі років, хоча росте відносно повільно. На відміну від сосни звичайної має крупніші шишки з особливим насінням – горішками, багатими на білки, вітаміни, олії, цінну живицю й дуже якісну деревину. Ними люблять ласувати численні мешканці лісу – звірі і птахи, надто крилаті кедрівки, котрі можуть «зібрати» весь урожай ще до того, як горішки дозріють. Ботаніки називають цю сосну кедровою європейською, в народі ж вона відома під іменем кедр європейський (або карпатський).

Велику увагу збереженню, відродженню, поверненню у високогір’я унікального релікту ранньоголоценового періоду приділяють в Осмолодському лісгоспі. Загалом на Івано-Франківщині зберегли вид як популяцію шляхом виділення лісових генетичних резерватів. Оскільки значні масиви чистих кедрачів на території області відсутні, до них віднесли кедрово-ялинові деревостани різного складу та структури. Таким чином атестували чотири генетичні резервати сосни кедрової. Два з них – у лісах Держлісфонду, зокрема, в Бистрицькому (38 га) і Мшанському (263 га) лісництвах. Ще два лісові генетичні резервати функціонують на території природного заповідника «Горгани». Отже, мають надійну селекційно-генетичну базу, яка дає змогу успішно вирішувати питання розширення популяції сосни кедрової європейської в Карпатах.

Хто паростки 3 652x1024

Зустрічаються в горах і чисті куртини кедра, але вкрай рідко – здебільшого, в заказниках, заповідних урочищах, як окремі пам’ятки природи. Такі бачив я, коли разом із інженером по відведенню і таксації лісосік Володимиром Сеничем і лісничим Різарнянського лісництва Орестом Кушніром вирушили добротною лісовою дорогою, побудованою силами підприємства, в глибинку, аж до кордону із Закарпатською областю. На кам’янистих розсипах краю, пояснювали лісівники, присутні деревостани кедра з округлими та овальними кронами, місцями трапляються й з колоноподібними та конусоподібними. Заїхали до Дарівського лісництва, де лісничий Іван Павлів запросив до тимчасового розсадника – продемонстрував прекрасні кедрові сіянці. Зазвичай, вводять їх по три одиниці в складі ялинових насаджень, використовують і як доповнення до лісових культур на крутих, скелястих схилах. «Порівняно з чистими одновіковими ялинниками різновікові кедрово-ялинові ліси відзначаються стійкістю до різних катаклізмів, які частіше й частіше навідуються до Карпат за нинішніх кліматичних змін. Крім того, вони мають у зрілому віці потужний запас стовбурної деревини», – прокоментував Іван Михайлович.

Хто паростки 2 768x467

Чималу площу розсадника щороку відводять під релікт і в Бистрицькому лісництві. Розсадник розташований на березі річки Лімниці в оточенні лісу на висоті 700 м над рівнем моря. Крім основних лісотвірних порід смереки, ялиці та бука тут плекають і сіянці кедра. Від помічниці лісничого Галини Клюс дізнаюся, що насіння його заготовляють власними силами в генетичних резерватах – майстри лісу за допомогою різних пристосувань зривають шишки із найвищих дерев. Переробляють їх вручну: спершу кладуть на кілька днів у вологе місце, відтак усі добре розкриваються і насіння легко висипається. Підсушивши на сонці, зберігають у темному приміщенні. Наприкінці жовтня дещицю висівають у розсаднику, рештою діляться з іншими лісництвами. Всі роботи виконують сезонні працівники під керівництвом досвідченої лісокультурниці Марії Гнатів. На ділянках після рубань головного користування посадку, зазвичай, проводять за схемою: 6 р. смереки, 3 р. бука, 1 р. кедра. Якщо на певних площах зрілого лісу присутні поодинокі або ж групами кедрові дерева, до них із бензопилами не підходять – залишають як насінники. В майбутньому тут будуть чудові насінні ділянки, створені самою природою. Через 3–4 роки частину сіянців під пологом викопують і використовують для доповнення культур.

– Загалом, – розповів директор держлісгоспу Олексій Фрик, – тримаємо курс на широке впровадження природозбережних технологій у лісі, що можливо лише за наявності добротних лісових доріг. Починаючи з 2009 року, проклали їх понад 60 км, більше 300 км відремонтували, збудували 12 мостів загальною довжиною 156 метрів. Сучасна лісотранспортна мережа відкрила доступ до стиглих і пристигаючих деревостанів у горах, дала можливість ефективно охороняти насадження, вчасно ліквідовувати пожежі, осередки хвороб і шкідників, вітровали. Також завдяки їй відмовляємося від суцільних рубань, переходимо до вибіркових зі сприянням природному поновленню. Лісовідновні роботи на землях лісового фонду щороку здійснюються на площі понад півтисячі гектарів. Із них тільки на 35–45% вдаємося до садіння. Як бачимо, природне поновлення домінує. Задовольняємо власні потреби у високоякісному насінному матеріалі – щороку заготовляємо в межах 800 кг насіння різних лісових порід. Сміливо вводимо інтродуценти – таким чином розв’язуємо проблему похідних всихаючи ялинників, замінюючи на стійкіші ялицево-букові ліси з домішкою модрини японської і дугласії Мензіса. Працюємо над поверненням в гори сосни кедрової європейської. Крім сприяння природному поновленню, при кожному з 13-ти лісництв, а вони в нас переважно високогірні (площа гірських лісів становить 85,2%) – заклали розсадники. Остання новинка – тепличний комплекс із вирощування садивного матеріалу, зокрема, й кедра європейського, із закритою кореневою системою. Побудували його при Перегінському лісництві…

Комплекс неабияк вражає: це теплиці площею 180 кв. м, притінюючі навіси, приміщення-холодильник, а також короби, в основі яких сітка, застелена агроволокном та щити від захисту ніжних рослинок від сонця.

– Насіння, заготовлене в генетичних резерватах на території лісгоспу, висіваємо в певні ємності по 5–10 штук у кожну, а через рік отримані рослинки по одній розсаджуємо в агроволокно чи в менші посудини, – провела коротку екскурсію майстер зеленого господарства Уляна Бойко. – За ґрунтову основу слугує торф нейтральної кислотності. Якщо приріст нас не задовольняє або ж спостерігаємо прояви якогось захворювання – вносимо комплексні добрива. До 3-річного віку вирощуємо в коробах 16,5 тис. сіянців кедра європейського, протягом цього часу агроволокно перегниває і отак разом із ним передаємо у високогірні лісництва, де сіянці садять на кам’янистих схилах у ґрунт. Відпускаємо також і сіянці з ЗКС у кількості 2 тис. штук – надалі будемо нарощувати обсяги. Одні й інші користуються попитом, бо якість їх висока. Надходять замовлення і з сусідніх лісгоспів, які мають ліси у високогір’ї й працюють над відродженням цінної для Карпат породи. Цікавляться також садивним матеріалом із ЗКС ялини європейської та модрини європейської.

Деякі цікаві дані про сосну кедрову європейську редакція попросила розповісти старшого наукового співробітника УкрНДІ гірського лісівництва Юрія Кацуляка (див. нашу традиційну рубрику «Пряма мова»). В одному з наступних номерів «Природи і суспільства» ми опублікуємо ґрунтовне інтерв’ю з ученим, котрий відповість на багато питань, що стосуються кедра та особливостей його вирощування в гірських умовах України.

ПРЯМА МОВА

Юрій Кацуляк, зав. лабораторії лісовідновлення і селекції УкрНДІ гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, кандидат сільськогосподарських наук:

– Сосна кедрова (Limba – міжнародна європейська назва) європейська в Карпатах – післяльодовиковий релікт, цінна лісотвірна порода. Займаючи кам’янисті розсипища, її деревостани відіграють велику ґрунтотвірну, ґрунтозахисну і водорегулівну роль. Дотепер у природних карпатських лісах порода збереглася в основному у важкодоступних екстремальних лісорослинних умовах Горган (зрідка – Чорногори) на високогірних кам’янистих схилах на висотах 1100–1500 м над рівнем моря (понад 80% – 1250–1450 м) у вологих і сирих суборах, де утворює мішані зі смерекою європейською деревостани, а також заходить у борові зарості гірської сосни (жереп).

Окремі дерева і куртини за участю «карпатського кедра» представлені також у діапазоні висот 800–1600 м над рівнем моря. Тут цей вид – потужне дерево, хоч в молодому віці в умовах Карпатського високогір’я росте досить повільно та є одним із філогенетично найстарших серед аборигенних лісотвірних видів. Це – нащадок живих свідків геологічного минулого, які пережили катаклізми льодовикового періоду, суттєве потепління клімату та нищівну господарську діяльність у післявоєнний період через надзвичайну цінність деревини. Припускають, що більшим довгожителем у Карпатах може вважатися хіба що лише тис ягідний.

Загальна площа деревостанів за участю сосни кедрової європейської становить понад 6,3 тис. га, а редукована – лише близько 250 га (Смаглюк К. К., 1972 р.) Майже 92% їх ростуть на Івано-Франківщині і найбільше представлені на територіях Осмолодського, Солотвинського, Надвірнянського лісгоспів та природного заповідника «Горгани». Найвідомішими місцезнаходженнями виду на Закарпатті є урочища Кедрин Брустурянського лісгоспу, заказники Горган і Тавпіширка, Брадульський, а на Буковині – урочище Сарат Путильського держлісгоспу.

Різновікові кедрово-смерекові ліси (вік окремих особин сосни кедрової сягає понад 500 років) у порівнянні з чистими одновіковими смеречниками стійкіші, а запас стовбурної деревини в них інколи може сягати 400 куб. м на гектарі. Домішка сосни кедрової в складі високогірних лісів рідко перевищує 0,5 одиниці, а в найпоширеніших характерних кедрово-смерекових деревостанах – 0,3–0,1. Чисті куртини кедра зустрічаються вкрай рідко. Більшість їх виділено в заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи.

Микола ПУГОВИЦЯ,

Газета “Природа і суспільство”

Новини

Корисні посилання

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg

dklg